та це НЕ калька!

Транслітерація - це запис англійськими (латинськими) літерами кирилиці. А при записі українськими літерами слів з англійської чи російської мови - це калька. Саме так я вживаю ці терміни і так прийнято в ІТ. Вперше я чую як транслітерацією називають запис кирилицею латинських слів (хоча цілком можна й використовувати цей термін в обох напрямках запису - відповідно до тлумачення цього терміну зі згаданого тобою словника - як з к. в л., так і з л. в к., тим не менше я використовував і буду використовувати ці терміни саме таким чином).

А запозичення і калька (в моєму тлумаченні) - це одне і те саме, тільки на різних стадіях. Калька - це коли слово, ще не стало достатньо вживаним в мові, куди його додали, а запозичення (як слово “автомобіль”) - коли вже стало достатньо вживаним (а коли слово стане рідним, то й забудуть, що воно є запозиченням). Тому можна вжити до цих слів як термін “запозичення”, так і “калька” (хоча це різні стадії, як я вже зазначив), але не транслітерація (див. вище).

“Калька - слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови

Як раз засобами рідної мови - літерами - я і копіюю іншомовне слово. А буквальний переклад - це вже переклад (чи всього слова цілком, чи кожної значущої частини). Тобто вони в одне тлумачення терміну втулили два визначення. Так що моє вживання терміну “калька” цілком відповідає першому визначенню.

І “ссилка” то так само НЕ калька, а запозичення - суржик.

Стосовно термінів “калька” і “запозичення” - див. вище. А “суржик” - це ненауковий термін (і в вищезгаданому словнику ти його не знайдеш). Не те, що в ІТ він не фігурує, навіть у лінгвістів (як у згаданому словнику). Тому, будь ласка, в мене на сайті вживай наукові терміни.

Та й чому це ““ланка” (що по-російськи “звено”) теж не підходить”?!

Я вже пояснив вище. В цього слова зовсім інше тлумачення. “Ланка ланцюга”, але аж ніяк не ланка як елемент веб сторінки. Ланка об’єднує складові в одне ціле, а лінка (URL) цього не робить. Навіть в рамках одного сайта локальні лінки не об’єднують в одне ціле різні сторінки, тому що вони можуть бути зовсім не пов’язаними, і в будь-якому випадку залишаються окремими веб сторінками (не кажучи вже про різні сайти).

Це по-перше. А по-друге, ти знаєш росіян (чи російськомовну людину, те саме можеш взяти по аналогії з іншими не-англійськими мовами), щоб використовували саме слово “звено” для визначення URL? Мені такі не відомі (тільки “ссылка” чи “гипер-ссылка”). Тобто розуму у людей вистачило. Я вважаю, що українці повинні мати в цій справі результати не гірші, а бажано й кращі .

Це жах просто.

Використання безглуздих і/або невдалих перекладів слів - це звісно жах (таких як “ланка”). Тут я з тобою погоджуюсь.

То саме ланка й є тою ж таки калькою

Це я калькою не назву, це більше прямий переклад слова “link” - вищезгаданий невдалий переклад. Перше значення в словнику для link (яким є “ланка”) - це не значить, що воно вірне. Нумерація значень показана лише для того, щоб навести різноманіття перекладів одного слова, це не ознака пріоритету. Тому не завжди варто брати перший варіант перекладу, а завжди потрібно вибирати найкращий “по контексту”. Я казав раніше, що link - це скорочення від hyperlink (саме це слово є офіційним терміном, синонімом абревіатури URL). А в будь-якому словнику переклад hyperlink буде аж ніяк не “ланка” (тому для ІТ-термінів дивися переклади саме їх). Тому саме й “лінка”.

“Калька - слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається” http://www.lnu.edu.ua/faculty/intrel/tpp/glossary.htm

“Калькування – це засіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин (морфем або слів) їх лексичними відповідностями у мові перекладу” http://www.refine.org.ua/pageid-5372-5.html

То що ви робите, то не калькування, а запозичення, майже проста транслітерація. Але транслітерація то звичайно не калька, а якраз щось проитилежне кальці.

І “ссилка” то так само НЕ калька, а запозичення - суржик.

Та й чому це ““ланка” (що по-російськи “звено”) теж не підходить”?! Це жах просто. Звичайно, що саме “ланка” й годиться чудово! Бодай навіть просто тому, що найперше ж значіня слова link - та ж таки ланка.

То саме ланка й є тою ж таки калькою, але як ніяк не “англо-суржикова” “лінка”, й не суржикова “ссилка”. Ви мене шокували, чесно кажучи.

В даному випадку лінка - це URL. Даний термін - це калька з англійської link (що використовується в них для визначення URL, скороченно від hyperlink). Я іноді викоростую “ссилка” (калька з російської), але більше люблю використовувати саме “лінка”.

Українське слово “посилання” я вважаю таким, що не підходить для визначенння URL, так само як і “гіперпосилання” (яке ще й задовге). Тому використовую термін “лінка”. Слово “ланка” (що по-російськи “звено”) теж не підходить, бо в нього дещо інша суть (що ти можеш побачити з тлумачення цього слова). Тому залишається лінка .