У червні, 18.06.2014, у Верховній Раді України пройшли слухання на тему “Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні”. В той день я послухав по радіо другу частину цих слухань. І найбільш цікаві теми, що мене цікавили, які піднімалися цього разу і на попередніх слуханнях на цю тему - розробка програмного забезпечення та інформаційна безпека.
Було багато виступаючих, що торкнулися цих тем. Були представники українських софтварних компаній, а також я почув три виступи безпосередньо про тему інформаційна безпека, а також декілька виступаючих побіжно торкнулися теми безпеки в Інтернеті (коли в своїх виступах піднімали питання інформаційних загроз).
Як програмісту з 20-річним стажем, мені неприємно чути пустопорожні заяви депутатів і урядовців з цього приводу. Більше розмовляють, ніж роблять для підтримки цієї галузі (як розвивається всі роки незалежності лише за рахунок самих програмістів). Але хоча б представники софтварних компаній були більш реалістичними в своїх виступах.
Ну, а стосовно інформаційної безпека, зокрема веб безпеки, то всі виступи були ще більш загальними і пустопорожніми. Лише декларації, яких я начувся багато з початку 2000-х років (а веб безпекою я активно займаюся вже більше 9 років). І якщо встановлення антивірусів та інші заходи локальної безпеки відбуваються і з початку 2000-х вже витратили чимало коштів на це (при цьому заробили великі кошти на відкатах), то безпекою веб сайтів і веб додатків державних органів як серйозно не займалися, так і займаються. Що добре видно з мого звіту Атаки на державні сайти України в 2001-2013 роках.
Як я писав в своїх підсумках хакерської активності в Уанеті в 2013 році, всього було атаковано 146 державних сайтів та інфіковано ще 11 державних сайтів. Ситуація з недержавним сектором Інтернету в Україні не краща. Ті самі діряві сайти, взломи й інфікування (а з 2006 я повідомляв про уразливості тисячам адмінів державних і недержавних сайтів). В 2013 році загалом було атаковано 1095 веб ресурсів (як взломи, так і DDoS атаки) та інфіковано 226 сайтів.
Заяви про створення єдиного державного органу в галузі інформаційної безпеки - з однієї сторони пусті, а з іншої - бажання додати ще більше бюрократії в державний апарат і побільше розікрасти на тендерах. Ну, а заява стосовно кібер стратегії держави, яка почала створюватися при Януковичі й найближчим часом буде повністю розроблена, то стосовно неї виникають сумніви (враховуючи особистість Януковича) як в плані ефективності, так і в плані корупції. Потрібне виключно публічне обговорення цієї стратегії.
Тому при таких підходах держави до питань захисту інформації та кібер безпеки, громадянам залишається лише сподіватися на себе. Такою громадською ініціативою є Українські Кібер Війська.
