Постійно нагадую стосовно безпеки сайтів і мережевих пристроїв. Багато дірок я знайшов на сайтах і у веб додатках з 2005 року, а також в численних мережевих пристроях. Це стосується всіх виробників роутерів та інших мережевих пристроїв - всюди знаходив дірки, бо не хочуть виробники пристроїв вкладати кошти в безпеку. Хакнути можуть все - від роутера і принтера, до холодильника і тостера.
Вже писав, що Українські Кібер Війська захопили 250000 мережевих пристроїв. Це ми зробили в попередні роки, а захопленням численних розумних будинків займалися в липні, прочитайте про хакнуті Smart House (Smart Home) системи.
Дуже багато разів повідомляв з 2005 року власникам сайтів і розробникам веб додатків та мережевих пристроїв про дірки, але вони часто ігнорують. А треба проводити аудит безпеки. На жаль більшість не проводить аудити безпеки (особливо в Україні) - не те, що в мене не замовляють аудит, а взагалі. А в державному секторі все значно гірше. Наприклад, влада Києва та силовики заявляють про збільшення кількості веб камер у столиці. В останні роки вони активно про це заявляли, у т.ч. на останніх форумах. Але за безпекою ні сайтів міської влади, ні всіх цих веб камер вони не слідкують (а всі веб камери діряві, про що я наголошую багато років), як і не слідкували раніше. Та всі мої звернення за ці роки були ними проігноровані. Про уразливості на київських gov.ua сайтах та всіх gov.ua сайтах і про їх взломи писав багато разів.
Про уразливості в тисячах моделей мережевих пристроїв я писав у себе на сайті. Сам знайшов численні уразливості в різних мережевих пристроях десятків виробників, у тому числі веб камерах і DVR, принтерах, ADSL модемах, VoIP шлюзах, проводових роутерах, Wi-Fi роутерах і точках доступу. Наприклад, уразливості в мережевих камерах Hikvision, в ASUS RT-N10 та в комутаторі D-Link DGS-3000-10TC. Враховуючи, що жоден виробник IP камер і DVR, як і інших мережевих пристроїв, по суті не слідкує за безпекою, то вкладати в аудити безпеки мають користувачі цих пристроїв.
Тому кожен громадянин України та всі державні органи, що мають сайт чи будь-який мережевий ресурс, повинні спитати себе, скільки коштів вони вклали у веб безпеку. І чим більше вклали, тим краще. Бо враховуючи, що за 27 років мало хто в це вкладав, то це вимагає значних фінансових вкладень в межах держави.
.
