Новини: самий масовий взлом сайтів, Facebook і Websense та діряві Java і Adobe

20:05 08.10.2011

За повідомленням www.xakep.ru, 700000 сайтів взломані за один раз.

700000 сайтв, підключених до мережі InMotion Hosting, атаковані TiGER-M@TE. Це був не просто взлом сервера, був атакований весь центр збереження й обробки даних. Список усіх 700000 взломаних сайтів доступний в Інтернеті.

TiGER-M@TE - це той самий хакер, що задефейсив сайт Google Bangladesh. Даний взлом може бути самим масовим взломом сайтів. 700 тисяч сайтів взломаних одним хакером - це набагато більше, ніж 11065 сайтів на п’яти серверах Delta-X (причому взломаних різними хакерами на протязі трьох діб).

За повідомленням www.anti-malware.ru, Facebook захистить користувачів від шкідливих лінок за допомогою Websense.

Соціальна мережа Facebook оголосила про партнерство з компанією Websense, щоб захистити своїх користувачів від небезпечних лінок, що ведуть на сайти зі шкідливим ПЗ і фішингові ресурси.

Після того як Mail.ru додав в свою веб пошту захист від шкідливих сайтів за допомогою WOT, Facebook заключив аналогічне партнерство з Websense. Причому, якщо WOT - це публічний сервіс виявлення шкідливих сайтів, про який я писав раніше, то мені не відомо про такий сервіс від Websense, лише відомі їхні звіти (що базуються на їхніх даних), які вони регулярно публікують. Тим не менш, Websense достатньо розпіарився, раз саме їхній сервіс обрав Facebook (а не інших гравців цього ринку).

За повідомленням www.theregister.co.uk, Java, Adobe vulns blamed for Windows malware mayhem.

Не обновлення додатків, в тому числі третіх сторін, стала основною причиному, чому машини на Windows стають інфікованими шкідливим ПЗ. П’ять продуктів винні в 99,8% взломів комп’ютерів Інтернет-користувачів, як заявляє датська секюріті фірма CSIS.

Системи з вразливими версіями Java JRE, Adobe Reader і Acrobat та Adobe Flash найбільше знаходяться під ризиком атаки. До п’ятірки програмних продуктів, уразливості в яких найчастіше використовуються для атаки, увійшлі наступні програми: Java (37%), Adobe Reader/Acrobat (32%), Flash (16%) та Internet Explorer (10%).


4 відповідей на “Новини: самий масовий взлом сайтів, Facebook і Websense та діряві Java і Adobe”

  1. Дмитро каже:

    “від шкідливих лінок”, “від небезпечних лінок, що ведуть” - тут “лінок” - це “ланка” (URL), чи що це таке?

  2. MustLive каже:

    Дмитро

    В даному випадку лінка - це URL. Даний термін - це калька з англійської link (що використовується в них для визначення URL, скороченно від hyperlink). Я іноді викоростую “ссилка” (калька з російської), але більше люблю використовувати саме “лінка”.

    Українське слово “посилання” я вважаю таким, що не підходить для визначенння URL, так само як і “гіперпосилання” (яке ще й задовге). Тому використовую термін “лінка”. Слово “ланка” (що по-російськи “звено”) теж не підходить, бо в нього дещо інша суть (що ти можеш побачити з тлумачення цього слова). Тому залишається лінка :-) .

  3. Дмитро каже:

    “калька з англійської link” та це НЕ калька! Що ж ви таке кажете?

    “Калька - слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається” http://www.lnu.edu.ua/faculty/intrel/tpp/glossary.htm

    “Калькування – це засіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин (морфем або слів) їх лексичними відповідностями у мові перекладу” http://www.refine.org.ua/pageid-5372-5.html

    То що ви робите, то не калькування, а запозичення, майже проста транслітерація. Але транслітерація то звичайно не калька, а якраз щось проитилежне кальці.

    І “ссилка” то так само НЕ калька, а запозичення - суржик.

    Та й чому це ““ланка” (що по-російськи “звено”) теж не підходить”?! Це жах просто. Звичайно, що саме “ланка” й годиться чудово! Бодай навіть просто тому, що найперше ж значіня слова link - та ж таки ланка.

    То саме ланка й є тою ж таки калькою, але як ніяк не “англо-суржикова” “лінка”, й не суржикова “ссилка”. Ви мене шокували, чесно кажучи.

  4. MustLive каже:

    Дмитре, ти кажеш нісенітниці коли справа стосується твоїх словесних нововведень (стосовно обраних тобою “кальок” і аргументації щодо цього). Як в даному випадку стосовно link, так і в інших випадках, про які ти писав раніше - і я напишу коментарі й стосовно попередніх випадків. Коли знайду на це час - а в мене є більш важливі справи ніж переконувати тебе в твоїй неправоті (я один раз пояснив, що саме так правильно, а далі вже твоя справа чи ти погодишся, чи залишися зі своєю точкою зору).

    та це НЕ калька!

    Транслітерація - це запис англійськими (латинськими) літерами кирилиці. А при записі українськими літерами слів з англійської чи російської мови - це калька. Саме так я вживаю ці терміни і так прийнято в ІТ. Вперше я чую як транслітерацією називають запис кирилицею латинських слів (хоча цілком можна й використовувати цей термін в обох напрямках запису - відповідно до тлумачення цього терміну зі згаданого тобою словника - як з к. в л., так і з л. в к., тим не менше я використовував і буду використовувати ці терміни саме таким чином).

    А запозичення і калька (в моєму тлумаченні) - це одне і те саме, тільки на різних стадіях. Калька - це коли слово, ще не стало достатньо вживаним в мові, куди його додали, а запозичення (як слово “автомобіль”) - коли вже стало достатньо вживаним (а коли слово стане рідним, то й забудуть, що воно є запозиченням). Тому можна вжити до цих слів як термін “запозичення”, так і “калька” (хоча це різні стадії, як я вже зазначив), але не транслітерація (див. вище).

    “Калька - слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови

    Як раз засобами рідної мови - літерами - я і копіюю іншомовне слово. А буквальний переклад - це вже переклад (чи всього слова цілком, чи кожної значущої частини). Тобто вони в одне тлумачення терміну втулили два визначення. Так що моє вживання терміну “калька” цілком відповідає першому визначенню.

    І “ссилка” то так само НЕ калька, а запозичення - суржик.

    Стосовно термінів “калька” і “запозичення” - див. вище. А “суржик” - це ненауковий термін ;-) (і в вищезгаданому словнику ти його не знайдеш). Не те, що в ІТ він не фігурує, навіть у лінгвістів (як у згаданому словнику). Тому, будь ласка, в мене на сайті вживай наукові терміни.

    Та й чому це ““ланка” (що по-російськи “звено”) теж не підходить”?!

    Я вже пояснив вище. В цього слова зовсім інше тлумачення. “Ланка ланцюга”, але аж ніяк не ланка як елемент веб сторінки. Ланка об’єднує складові в одне ціле, а лінка (URL) цього не робить. Навіть в рамках одного сайта локальні лінки не об’єднують в одне ціле різні сторінки, тому що вони можуть бути зовсім не пов’язаними, і в будь-якому випадку залишаються окремими веб сторінками (не кажучи вже про різні сайти).

    Це по-перше. А по-друге, ти знаєш росіян (чи російськомовну людину, те саме можеш взяти по аналогії з іншими не-англійськими мовами), щоб використовували саме слово “звено” для визначення URL? Мені такі не відомі (тільки “ссылка” чи “гипер-ссылка”). Тобто розуму у людей вистачило. Я вважаю, що українці повинні мати в цій справі результати не гірші, а бажано й кращі :-) .

    Це жах просто.

    Використання безглуздих і/або невдалих перекладів слів - це звісно жах (таких як “ланка”). Тут я з тобою погоджуюсь.

    То саме ланка й є тою ж таки калькою

    Це я калькою не назву, це більше прямий переклад слова “link” - вищезгаданий невдалий переклад. Перше значення в словнику для link (яким є “ланка”) - це не значить, що воно вірне. Нумерація значень показана лише для того, щоб навести різноманіття перекладів одного слова, це не ознака пріоритету. Тому не завжди варто брати перший варіант перекладу, а завжди потрібно вибирати найкращий “по контексту”. Я казав раніше, що link - це скорочення від hyperlink (саме це слово є офіційним терміном, синонімом абревіатури URL). А в будь-якому словнику переклад hyperlink буде аж ніяк не “ланка” (тому для ІТ-термінів дивися переклади саме їх). Тому саме й “лінка”.